29.03.2018
Архиєрейське послання Михаїла Колтуна, Єпископа Сокальсько-Жовківського до священиків, монахів, монахинь, вірних братів і сестер Сокальсько-Жовківської єпархії УГКЦ та усіх людей доброї волі на Пасху 2018 року Божого
Архиєрейське послання Михаїла Колтуна,
Єпископа Сокальсько-Жовківського
до священиків, монахів, монахинь, вірних братів і сестер
Сокальсько-Жовківської єпархії УГКЦ та усіх людей доброї волі
на Пасху 2018 року Божого
Боже! Ти Пасхою став нам в житті
І подолав гріховні загрози.
Ти нас від смерті зберіг для життя
І шлях нам відкрив до свободи
Христос Воскрес! Воістину воскрес!
Пасха – це свято Бога, це свято людини, це свято життя на землі. Через Пасху відкривається цінність людського життя і його краса в сотвореному Богом світі. Дорога до Пасхи, як Божа, так і наша, проходить через терпіння і загрози для життя. Ми бачимо з Святого Письма як тяжко приходилося вибраному народові в єгипетській неволі. Вони, навіть, не могли народжуватися, не кажучи про те, як важко їм було жити. І все це досвід гріха первородного і всіх послідуючих гріхів, які коїлися в житті, чи то вибраним народом, чи поганським світом. Однак, гріхи спричиняли усім терпіння на землі.
І на нашу землю прийшов Син Божий в людській природі, щоби зазнати з нами наслідків гріха, але не для того, щоб розчаруватися в терпіннях, співчуваючи нам, але, щоб назавжди перемогти загрози гріха і смерті, даруючи нам життя.
Господи, з любові до нас ти світ сотворив
І жити довірив нам в ньому.
Навіть тоді, коли ми згрішили,
Ти не залùшив нас в злому.
Життя – це свято, в якому ми відкриваємо себе і собі весь сотворений світ з його Божими дарами, але, не маючи цього, це приводить до понівечення життя і кінець його смерть і розтління. Ось в такому світі життя і смерті нам випало жити, втрачаючи життя і наближаючись до розпачливої смерті. Але:
Ти наче більше нас полюбив
І показав для нас надмір любові.
Наше життя Ти прийняв за своє
І своє віддав нам у славі.
З любові до нас, для життя нашого, Ти Господи поставив себе на наше місце і своєю любовʼю пройшов через смерть і смерть злякалася, тепер вона переможена в нашому імені, Господь її переміг, пройшовши ворота смерті і смерть уже більше не панує. Ми з Богом ідемо тепер крізь смерть до свободи, яка так повʼязана любовʼю Божою і нашою між нами. Не повертаймося в минуле з своїми упадками, але ідімо в майбутнє для досягнення перемоги над гріхом і смертю.
Воскресіння Твоє стало нашим,
Наше життя тепер є Твоїм.
Всі Твої ласки, що Ти в собі маєш,
Належать тепер нам усім.
Господь у своїй любові тепер стає нашим і ця любов не обмежується до того, що Він нам прощає, співчуває, терпить, але ця Його любов в нас перемагає і сягає Божих успіхів для нашого життя. Все, що ми потребуємо, станеться нам. Гріх в минулому, вже не на перешкоді, бо через нього пройшов Господь і знівечив його силу. Тепер наша віра в обʼявлену Божественну любов дає нам довірятися Богові і цим перемагати силу гріха і смерті, а осягати обіцяні Богом блага.
Віра, Надія тепер в нас ожили.
Навіть, смертні замкù не встояли.
Христос нас провів до життя через них,
Щоби ми з Ним в Любові тривали.
Нас чекала, чигала на нас смерть і її смертні наслідки, і від цього нас вибавив Господь. Господь, як один з нас, Богом посланий для нас, ради нашого спасення, спасає від смерті і її загрози. Наше життя має свято у всій щедрості Божій, яку Господь вміщає в нашій свободі. Я і кожен з нас тепер вибираємо Бога, Його воскресіння, Його силу, Його славу, вона тепер є наша.
Нас Господь до життя зі смерті покликав,
Це сталось на наших очах.
Тепер воскресіння ми наше святкуєм
У всіх зѐмних і вічних часах.
Нам Господь тепер каже не бійтеся, Я з вами. Ось Я посилаю вас, ви будете наступати на лева і дракона і ніщо не пошкодить вам (пор. Лк. 10, 19). В цій вірі ми зустрічаємо теперішні виклики війни, як внутрішньої, так і зовнішньої. Ці випробування в світлі Христового воскресіння ми маємо перебороти. Або ми з Христом перемагаємо і дальше прямуємо до свободи, або ми обираємо страх і неволю і годимося на це: як буде, так буде. О ні! Христос прийшов до нас і в таких терпіннях і славним воскресінням нам подарував свободу, щоб іти дальше в світлі Його Євангелія і це є життя в вірі, надії і любові до Христа. Він є лікар душ і тілес наших, Він є лікар від духовних і тілесних недуг. Він сьогодні і завтра є серед нас (Єв.13,8). Признаймо це тепер і скажімо: «Хто яко БОГ». Він за нас заступився перед найлютішим ворогом – смертю. Він нас примирив з Богом і до любові покликав між нами. Його любов між нами хай перемагає і на дальше. В цьому упевнìмо себе, в цьому триваймо, а Бог, дивлячись на наше серце в довірі до Нього, не дасть нам осоромитися перед, навіть, сучасними загрозами матеріальними і духовними.
Кожен, щоб смерть в собі засоромив
І живим Господь його перевів.
Ми кожному ближньому цього бажаєм
На радість життя і на віки віків.
В цій вірі ми вас вітаємо і бажаємо дорогі брати і сестри життя з воскреслим Христом у любові. Ми вас любимо, Бог нас любить. Розвиваймо цю любов так, щоб ми відчували її не з наказу, а з спонуки віри, бо так Богові і нам є угодно. Будьмо один до одного справедливими, такими, що ближнім належить наша любов, не така, що хто любить нас, ми маємо любити, але хто не має цієї любові, ми маємо йому подарувати, тобто таким як є мій ближній – його полюбити. Це має виглядати так, як Христос, умираючи з любові до нас, оживляє нас, даруючи життя в любові між нами. Бо тільки таке життя має сенс, тільки любов в житті сповняє і відкриває життя на Бога, на себе і ближнього. По-людськи – це неймовірно, а по-Божому – це певно. Христос, спасаючи нас, перемагає найлютішого ворога – гріх і його смерть. Ми, спасаючи ближнього, даруємо йому любов, яку нам Господь Бог дав, спасемося від гріха та смерті і приймемо в нагороду життя, яке прямує до свободи, як найкращий вимір життя на землі – любити Бога, любити ближнього, любити свій край, свій народ, свою Батьківщину. І в цьому присвячувати завдання нашого життя.
Бажаю всім у вірі до Воскреслого Христа здолати усі труднощі життя і пережити радість перемоги.
Христос Воскрес! Воістину Воскрес!
†Михаїл Колтун
єпископ Сокальсько-Жовківський