23.04.2019 Великодне пастирське послання до священиків, монахів і монахинь, семінаристів, християнських чоловічих і жіночих братств і всіх вірних братів і сестер Сокальсько-Жовківської єпархії 2019 р. Б.
Бог у своїй любові до людства вийшов із неприступного світла свого внутрішнього і божественного життя і об’явив себе в сотворенім Ним світі. Днесь незаходиме сонце засяяло і світ осяюється Господнім світлом.
(Катехизм УГКЦ «Христос – наша Пасха»)
Бог нас побачив у своїй любові
І вийшов із неприступного світла свого.
Себе об'явив нам у світі цьому
І всіх закликає до слави Його.
Христос Воскрес! Воістину Воскрес!
Слово «днесь-сьогодні» в Бога воно є завжди, а для нас це є тепер, і завтра, і майбутнє. Катехизм навчає, що Бог у любові в собі побачив людину (людство), створив видимий і невидимий світ і оселив в нім людину (людство). Тобто Бог зі свого вічного світла буттям вийшов до людства, щоб все творіння піднести до Бога. Це ставалося у створені світу, це діється і тепер, коли Христос воскрес. Це Боже сьогодні не закінчується ніколи. Христос Воскрес! Він ввійшов у смерть і вийшов зі смерті переможно, щоб смерть більше не панувала.
Христос ввійшов у смерть туди, де не було світла і своїм воскресінням осяяв весь видимий і невидимий світ. Більше смерть нас не страшить. Господь по воскресінні сказав своїм апостолам: «Не бійтеся - я з вами, Я переміг світ» (пор. Ів. 16, 33). Попри це нас сьогодні ще багато чого турбує і непокоїть. Сьогодні ми зустрічаємо щораз нові загрози, які за інших обставин, якщо не заподіюють смерть, однако, нівечать людську гідність і підступно ведуть до смерті.
Людська гідність полягає в тому, що Бог сотворив людину вільною. В цій свободі Господь уподібнив людину до себе. Свобода Творця полягає в тому, що Бог творив вільно. Ніщо не обмежувало Його творчої свободи, виключно любов до Сина в Святій Тройці єдиній стало тим, що ми є подібні до Сина Божого, який прийняв в тілі і крові нашу природу. А сьогодні, бачучи упадок, знівечення людської гідності в нас, яка призвела до смерті, силою своєї благодаті Він, Син Божий, «…смертю смерть подолав і тим, що в гробах життя дарував».
Ізраїльський народ – є вибраний Богом народ. Бог на ньому показує усім своє провидіння, яким він свідчить шлях до свободи. Ми сьогодні є на шляху до свободи, до перемоги. Виключно так як в Божих руках є світ, який Бог веде до звершення, так Бог і нам стелить шлях до звершення. Але ми, як богоподібні творіння, як людина, якій Бог виявив свою любов, маємо довіритись Богові в Його Провидінні. Маємо зацікавитись, навіть, захопитися об'явленням Бога в нашому світі і допустити, прийняти Бога до себе, щоб це, що Бог зробив в історії людства, в історії вибраного народу, вчинив і нам. І таку перемогу, яку Він нам подарував на всі часи, в ній є наше спасіння на всі випадки нашого життя і на ці, що тепер нам загрожують, страшать і турбують. В цих занепокоєних часах нам слід перейнятися вірою і це в глибині серця у самому нашому єстві, молячись і довіряючи Богу Воскреслому, Живому, який все бачить і закликає нас до віри і до великої вдячності за те, що Бог нас вивів із смерті до життя. Він нас покликав до життя, до свободи – але якою ціною? Ціною внутрішньої боротьби і готовністю віддати своє життя за наше життя, щоб наше життя вмістити у славі вічного Бога.
Пресвята Богородиця довірилась Богові і це довір’я є оправданим в нашому світі. Бо Бог через Богородицю виявив себе людиною і підняв нашу природу з упадку до рівня Божого уподобання. Ми сьогодні завдячуємо Божій волі за те, що живемо у найцікавіший час, час Божого об'явлення для нас і запевнення нам свободи. Ми віримо, що Христос-Бог в людському тілі, бувши з нами, помер за нас і воскрес, щоб показати нам дорогу у вічне життя, а на землі для життя дає запевнення, що він є з нами завжди повік (пор. Мт. 28, 20). Не розчаровуймося в наших труднощах, в нашій дорозі до свободи. Бо там, де ми змагаємося за свободу, там діє Божа благодать, яка творить нас успішними в наших обдаруваннях. Сам Господь нас кличе до свободи і відповідальності, щоб в нашому єднанні з Богом, ми відкривали в собі дію Божої ласки і реалізації нашого життя і в ньому нашого покликання.
Ми вдячні живому Богові, який світ створив і не покинув світ, а за гріхи світу (наші) помер, щоб з цим наші гріхи умертвити і в трьох днях воскрес, щоб запевнити нам життя у своїй Божественній любові. При цьому, ми можемо довірити цій Божій любові себе, своїх ближніх, рідних, нашу Церкву, нашу Державу, військо і цілий світ і це має перед Богом і для нашого життя суттєве значення. Бо те, що радість Христового воскресіння нам кладе на серце, це є те до чого Бог нас кличе. Як рівно ж, Бог поклав на серце Богоматері нашу долю.
Вітаю у цій вірі усіх. А також, хто приймає це вітання, разом з вами і з кожним з вас, ми усі єднаємося у радості і молитві. Хай наша воля ріднить з Твоєю волею, о Боже, і ляже на долю нашого народу, Держави, Церкви і кожного з нас.
Христос Воскрес! Воістину Воскрес!
†Михаїл Колтун
єпископ Сокальсько-Жовківський
Дано: м. Жовква, Єпархіальне Управління Сокальсько-Жовківської єпархії
День прп. Марка, єп. Аретусійського, 10 квітня 2019 р. Б.
